Якщо у Всесвіті немає жодних інопланетян — це ще не означає, що там нема життя. Бо в ньому є ми. Досі ми не отримали переконливих свідчень візитів представників інших цивілізацій, але й людство також не рушило в глибини Всесвіту. Якщо ми колись отримаємо можливість залишити нашу Сонячну систему і попрямувати до інших світів, першим очевидним місцем призначення стане найближча до Сонця зірка — Проксима Центавра.

З використанням сучасних ракетних технологій шлях до неї триватиме мільйони років. Але все може змінитися, якщо нам вдасться реалізувати новий проект, що отримав назву «Зоряний постріл» (Starshot). Він дозволить досягти Проксими лише за 20 років. Вчені планують розігнати мініатюрні космічні зонди за допомогою «батареї» потужних лазерів і відправити їх до зірки зі швидкістю близько 60 тис. км/с — це одна п’ята швидкості світла. Але чи насправді цей складний і недешевий проект вартий тих коштів і зусиль, які планують на нього витратити?

З кожним новим дослідженням Проксима і простір навколо цієї зірки стають усе більш цікавими. У минулому році біля неї була відкрита скеляста планета, подібна до Землі. А нещодавно вченим вдалося виявити, що вона оточена кільцями, що складаються з частинок льоду і скелястих порід. Такі утворення нам давно знайомі — у нашій власній Сонячній системі їх як мінімум два, і називаються вони «Пояс астероїдів» і «Пояс Койпера». У них зібраний матеріал, що не потрапив до складу великих планет і їхніх супутників після завершення їх формування.

Пилові пояси навколо Проксими Центавра свідчать про те, що навколо цієї зірки, ймовірно, обертається не одна планета, а більше (хоча інших ми ще не виявили). З іншого боку, це відкриття є дуже важливим для робочої групи проекту Starshot — воно допоможе краще спланувати майбутню місію, щоб уникнути зіткнення надшвидкісних зондів із частинками міжпланетної речовини.

Universe, Space, Time / V.Manko