Кожен день Земля бомбардується більш ніж сотнею тон космічного пилу і частинок розміром з піщинку. Сумарно за масою це те ж саме, що 14 слонів. Щорічно астероїд розміром з автомобіль потрапляє в земну атмосферу і згоряє, як гігантська вогняна куля, не досягнувши земної поверхні. Кожні 2000 років на Землю падає уламок, який приблизно дорівнює п’ятиповерховому будинку. І один раз у декілька мільйонів років наша планета зустрічається з об’єктом настільки великим, що він може загрожувати майбутньому людства.

Мабуть, усі найбезглуздіші методи порятунку Землі від цих рідкісних космічних загроз вже були розроблені. Вони варіюються від підриву астероїдів з використанням ядерної зброї до фарбування їх у білий (або чорний) колір — щоб змінити величину тиску сонячного світла на поверхню «космічних скель», за рахунок чого їхні орбіти почнуть мінятися і стануть більш безпечними.

Але для того, щоб дізнатися, яке саме тіло збирається завдати нам смертельного удару, ми насамперед повинні виявити всі астероїди, що становлять потенційну загрозу. Вчені в усьому світі наполегливо працюють над цим. На даний момент уже відомо 15 000 з так званих «навколоземних об’єктів», але ще більша їхня кількість чекає на своє відкриття.

Об’єкти, які зближуються із Землею (їх позначають англійською абревіатурою NEO), можуть бути не лише астероїдами, але й кометами, орбіти яких проходять настільки близько до земної, що вони можуть із нами зіткнутися. Вченні вважають, що 90% найбільших NEO вже виявлені (9 з кожних 10 астероїдів розміром від кілометра і більше). Але поміж середніх за розмірами NEO наразі відомий лише 1 з 10, а з кожних 100 найменших астероїдів все ще потрібно знайти 99.

Імовірність того, що будь-який із 15 тис. уже відкритих NEO впаде на Землю протягом найближчого півстоліття, дуже мала. Проте нам потрібно уважно за ними стежити, щоб перевіряти, чи не змінюють вони свого курсу з якихось невідомих причин. Для цього великі телескопи (як наш партнер LCO) щоночі проводять автоматичні обстеження всього неба, щоб переконатися, що ми разом із рештою людства не станемо «космічною мішенню».

Universe, Space, Time (UST)/A.Vasilenko