Коли хмари космічного газу згущуються, вони стають щільнішими та більш гарячими. Щойно температура всередині досягає 10 мільйонів градусів, згусток «запалюється», офіційно стаючи зіркою: там починаються процеси термоядерного синтезу гелію з водню. Але не кожна щільна хмара газу досягає достатньо високої температури, аби дати життя новій зірці. Ті хмари, яким тепла не вистачило, відомі як «недозірки» або коричневі карлики.

Як і звичайні зірки, ці об’єкти випромінюють світло — адже вони гарячі. Ці тіла світяться червоним у видимому та інфрачервоному діапазоні (як сигнальний світлодіод на пульті від телевізора). Проте, коричневі карлики менші, тьмяніші та холодніші за зірки. Через це знайти їх дуже непросто. На сьогодні відомо лише близько 3 тис. подібних об’єктів у нашій Галактиці, але, на думку астрономів, їхня кількість значно більша.

Команда вчених, що полює на такі «недозірки», дослідила декілька сусідніх регіонів космосу та знайшла по одному коричневому карлику на кожні дві зірки.

Можна очікувати, що приблизно так само вони розподілені по всій Галактиці. Якщо це дійсно так, то в Чумацькому Шляху може налічуватись близько 100 мільярдів коричневих карликів, тобто 100 000 000 000! Та навіть ця величезна кількість не включає в себе найменші та найтьмяніші «недозірки», тому насправді їх може бути набагато більше!

Universe, Space, Time / V. Koveza